Урок 07.05.21р.
Тема. Біологічні та соціальні основи статевої функції людини. Будова та функції репродуктивної системи людини.
І. Вивчення нового матеріалу:
Цікаво
Символи Марса і Венери є символами античної астрології. Жіночий знак Венери зображують як коло з хрестиком, спрямованим вниз. 
Чоловічий знак Марса зображують як коло зі стрілкою, спрямованою вгору і вправо.
Цей символ називають «щитом і списом Марса».
У біологію ці символи ввів Карл Лінней для позначення статі рослин.
1. Особливості розмноження людини
Розмноження є фізіологічною функцію, що забезпечує самовідтворення виду. Для людини властиве статеве розмноження, у якому беруть участь статеві клітини, або гамети, що мають половинний набір хромосом. Ці клітини утворюються статевими залозами двох типів – яєчниками та яєчками. Вони розташовані в організмі особин різної статі. Людина – роздільностатева із явищем статевого диморфізму.
Розмноження людини забезпечує РЕПРОДУКТИВНА (СТАТЕВА) СИСТЕМА (від лат. reproductio – відтворення) – сукупність статевих органів, які забезпечують статеве розмноження. Розрізняють чоловічу й жіночу репродуктивні системи.
Уся спадкова інформація про організм людини закодована в ДНК, що міститься в хромосомах. Їх у людини 46. Перед розмноженням з клітин статевих залоз формуються гамети, у яких по 23 хромосоми і половинний набір спадкової інформації. Згодом після запліднення й злиття ядер статевих клітин повний набір спадкової інформації відновлюється. Ось чому діти мають ознаки обох своїх батьків.
Розмноження людини стає можливим із настанням статевої і фізичної зрілості. Але людина є біосоціальним видом, тому велику роль у її розмноженні відіграють психічна готовність майбутніх батьків, соціальні умови їхнього життя та суспільні норми поведінки.
У людини може спостерігатися раннє статеве дозрівання, що пов’язане з акселерацією (прискорення темпів індивідуального розвитку й росту дітей і підлітків порівняно з попередніми поколіннями).
2. Запліднення – злиття чоловічої та жіночої статевих клітин
з утворенням зиготи, яка дає початок новому організму. У людини – внутрішнє запліднення, за якого гамети зливаються всередині жіночого організму. Це дуже складний і залежний від багатьох чинників процес, у якому можна виокремити кілька періодів.
Злиття гаплоїдних ядер обох клітин супроводжується відновленням диплоїдного набору хромо-
сом. На цій стадії відбувається генетичне визначення статі. Гамети містять половинний набір хромосом: статеві клітини
жінки мають 22А+X, а гамети чоловіків містять 22А+X або 22А+Y (де А – нестатеві хромосоми, X, Y – статеві хромосо-
ми). Таким чином, чоловіки за статевими хромосомами дають два типи гамет, а жінки – один тип. Якщо при заплідненні
до яйцеклітини з 22А+X хромосомами потрапляє сперматозоон з 22А+X хромосомами, то утворюється зародок жіночої статі, а якщо з 22А+Y хромосомами – зародок чоловічої статі.
3. Жіноча репродуктивна система
Репродуктивну систему жінки утворюють зовнішні статеві органи (соромітні губи й клітор), внутрішні статеві органи (яєчники, маткові труби, матка, піхва), молочні залози (парні органи, у яких утворюється секрет для вигодовування немовлят).
Репродуктивну систему жінки утворюють зовнішні статеві органи (соромітні губи й клітор), внутрішні статеві органи (яєчники, маткові труби, матка, піхва), молочні залози (парні органи, у яких утворюється секрет для вигодовування немовлят).
4. Чоловіча репродуктивна система
Репродуктивну систему чоловіка утворюють зовнішні статеві органи (мошонка й статевий член), внутрішні статеві органи (яєчка, придатки яєчка, сім’явиносна протока, сім’яні міхурці, сім’явипорскувальна протока), передміхурова залоза.
На відміну від жіночої чоловіча репродуктивна система майже повністю розташована ззовні. Така будова пов’язана з тим, що для дозрівання сперматозоонів потрібна температура нижче від 36,6 °С.
Репродуктивну систему чоловіка утворюють зовнішні статеві органи (мошонка й статевий член), внутрішні статеві органи (яєчка, придатки яєчка, сім’явиносна протока, сім’яні міхурці, сім’явипорскувальна протока), передміхурова залоза.
На відміну від жіночої чоловіча репродуктивна система майже повністю розташована ззовні. Така будова пов’язана з тим, що для дозрівання сперматозоонів потрібна температура нижче від 36,6 °С.
ІІ. Домашнє завдання:
- Вивчити §§ 62,63;
- Заповнити таблицю:
Урок 1
Тема. Поняття про вищу нервову систему та її основні типи
Урок 2
Тема. Умовні та безумовні рефлекси. Види умовних рефлексів.
Урок 3
Тема. Навчання та пам'ять.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Види пам’яті:
- За методом запам'ятовування:
- За характером переважної психічної активності:
УРОК 4,5
Тема. Друга сигнальна система. Біологічні основи психічної індивідуальності людини.
Дослідницький практикум №5. Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту.
ӏ. Актуалізація опорних знань
Анатомічною основою другої сигнальної системи є зорова та слухова сенсорні системи. Завдяки наявності другої сигнальної системи створюються умови для абстрактного мислення, що значно розширює пристосувальні можливості людини. У словах фіксуються зв’язки між предметами та явищами, тому слова є сигналами сигналів.
МОВА – це специфічна форма спілкування, озвучена думка, властива тільки людині.
За допомогою мови людина дає назви предметам, розмірковує про них, сприймає їх у минулому та майбутньому,
обмінюється думками. Мова людини складається зі звуків, організованих для звукової комунікації. Прогресивний розвиток мови зумовили соціальні чинники: праця та суспільний спосіб життя. Основну роль у розвитку мови людини відіграє великий мозок та центри мови в корі
півкуль великого мозку. Їх два, вони розташовані в лівій півкулі великого мозку. У нижній лобовій звивині розташований руховий центр мови. Його діяльність забезпечує здатність вимовляти речення, писати слова. У верхній скроневій звивині розташований слуховий центр мови для розуміння усної чи письмової мови. Інші мовні центри, що контролюють запам’ятовування слів, формування мовних образів,
розташовуються в корі обох півкуль великого мозку.
Жодна з тварин не здатна вимовляти слова, вкладаючи в них зміст, і поєднувати їх у речення. У тварин немає другої сигнальної системи, тому всі їхні звуки є формами сигналізації та звукової комунікації.
Отже, мова як спосіб спілкування визначається процесами кори великого мозку і є основою мислення, що притаманно лише людині.
2. Тип вищої нервової діяльності – це сукупність вроджених особливостей нервових процесів, що характеризують вищу нервову діяльність людини.
І. П. Павлов уважав основними властивостями процесів
збудження та гальмування силу, врівноваженість і рухливість:
– сила збудження – це здатність нервових клітин відповідно реагувати на сильні подразнення без розвитку гальмування;
– сила гальмування зумовлена здатністю нейронів тривалий час підтримувати стан активного гальмування;
– врівноваженість нервових процесів – це збалансованість процесів збудження й гальмування, що створює основу для більш урівноваженої поведінки;
– рухливість нервових процесів зумовлена швидкістю переходу нейронів від збудження до гальмування.
На підставі уявлень про особливості нервових процесів їх поділяють на 4 типи ВНД: жвавий, спокійний, нестримний та слабкий.
Типи вищої нервової діяльності рідко трапляються в «чистому вигляді». Більшість людей мають риси всіх її типів із переважанням одного з них.
Типи ВНД визначають типи темпераменту в людини. Темперамент – сукупність індивідуальних особливостей, що виявляються у силі, швидкості та зрівноваженості нервових процесів.
Уявлення про темперамент виникло давно: давньогрецький лікар Гіппократ є творцем вчення про темперамент, а римський лікар Гален розробив першу класифікацію типів темпераменту. Назви типів темпераменту походять від назв рідин: холеричний (від грец. холе – жовч), сангвінічний (від лат. sanguis – кров), флегматичний (від грец. флегма – слиз), меланхолічний (від грец. мелан – чорна і жовч). Важливу роль у розвитку
теорії темпераменту мали дослідження І. Павлова, який показав взаємозв’язок темпераменту людини з її типом ВНД.
Характеристика типів темпераменту визначається його властивостями: а) сензитивність (підвищена чутливість до подій, що відбуваються); б) реактивність (визначає ступінь мимовільності реакції на зовнішні й внутрішні впливи однакової сили); в) активність (енергійність впливу людини на довкілля); г) темп реакцій (швидкість перебігу різних психічних реакцій і процесів); д) пластичність (гнучкість
пристосування до зовнішніх упливів); е) емоційна збудливість (властивість, зумовлена мінімальним упливом, необхідним для виникнення емоційної реакції).
3. Дослідницький практикум №5. Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту
Виконати дослідницький практику №5, на стор. 208 підручника
ІІІ. Домашнє завдання:
УРОК 6,7,8
Тема. Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції.
І. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Гуморальна регуляція (ендокринна система) - це координація фізіологічних функцій організму людини через кров, лімфу, тканинну рідину. Гуморальна регуляція здійснюється біологічно активними речовинами - гормонами, які регулюють функції організму на субклітинному, клітинному, тканинному, органному і системному рівнях та медіаторами, які передають нервові імпульси. Гормони утворюються залозами внутрішньої секреції (ендокринні), а також залозами зовнішньої секреції (тканинні - стінками шлунку, кишечнику та інші)
2. Залози
ІІІ. Домашнє завдання:
Вивчити параграфи 56-58;
Підготуватися до самостійної роботи (05.05)
І
УРОК 10
Тема.
І. Вивчення нового матеріалу
3. Поняття про стать людини
Стать людини - це сукупність біологічних і психосоціальних ознак, що відрізняють чоловіка й жінку.
Основна відмінність між чоловічим і жіночим організмами пов'язана з тим, що вони виробляють різні статеві клітини, злиття яких є основою зародження нового організму. Проте між обома статями є ще багато інших відмінностей. Тому стать людини диференціюється на певні складові, що об'єднуються в группи статевих ознак: біологічну й психосоціальну.
4. Статеве дозрівання дівчат
ІІ. Домашнє завдання:
Вивчити §§63,64;
За §63 заповніть таблицю: Застосуйте метод порівняння і визначте ознаки подібності та відмінності. Поясніть їхі причини
УРОК 11
(Тиждень 12.05 - 15.05)
Тема. Фізіологічні механізми запліднення і внутрішньоутробного розвитку.
І. Вивчення нового матеріалу
1. Онтогенез
2. ЗАПЛІДНЕННЯ – злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворенням зиготи, яка дає початок новому організму.
У людини – внутрішнє запліднення, за якого гамети зливаються всередині жіночого організму. Це дуже складний і залежний від багатьох чинників процес, у якому можна виокремити кілька періодів:
Після запліднення в жіночому організмі настає вагітність.
Вагітність – це фізіологічний стан організму жінки, пов’язаний із заплідненням та внутрішньоутробним розвитком зародка й плоду.
Період вагітності в людини в разі нормального перебігу триває близько 280 днів (40 тижнів). Першими ознаками вагітності є затримка менструації, потяг до кислого й солоного, відраза до деяких видів їжі, нудота, спостерігаються також сонливість, дратівливість. В організмі майбутньої матері відбуваються значні гормональні зміни. Посилено виробляється гормон прогестерон, і починається підготовка молочних
залоз до вигодовування. Ембріональний розвиток під час вагітності поділяють на два періоди: зародковий і плодовий.
- Зародковий період – це період формування зародка, що триває від моменту імплантації до утворення плаценти. Після запліднення зигота, що активно ділиться, переміщується по матковій трубі до матки. Після кількох поділів формується скупчення клітин, яке називається морула (від лат. morula –
ягідка шовковиці). Приблизно через 6 днів після запліднення всередині клітинної маси формується порожнина. Тепер це одношаровий багатоклітинний зародок, який має назву бластоцисти. На 7-й день після запліднення бластоциста занурюється в слизову оболонку матки й прикріплюється до неї. Цей процес називається імплантацією. Потрапивши в матку, зародок починає швидко розвиватися. Виникають зародкові листки, з них утворюються тканини та органи. На 16–18-й день у зародка вже є серце, зачатки очей, головного мозку. Наприкінці другого місяця відбувається плацентація з
утворенням плаценти (від лат. placenta – коржик), або дитяче місце. Плацента є особливим органом, який забезпечує плід поживними речовинами й киснем, вбирає кінцеві продукти обміну, секретує гормони і слугує бар’єром для шкідливих речовин. Від утворення плаценти зародок називають плодом.
- Плодовий період –
це період розвитку плоду, що триває з початку третього місяця до народження. Розвивається плід у
плодовому міхурі, що розміщений всередині матки й утворений декількома
оболонками. Усередині міхур заповнений навколоплідними водами,
що утворені внутрішньою плодною оболонкою. Ця рідина захищає
плід від механічних пошкоджень та забезпечує його рухи. З організмом матері плід поєднаний пупковим канатиком, або пуповиною, що
містить артерії та вену. Завдяки пуповині плід отримує поживні речовини
з крові матері для живлення, антитіла для захисту, кисень для дихання, віддає продукти обміну в кров матері в процесі виділення.
4. Пологи - це фізіологічний процес, яким закінчується вагітність, вихід з тіла матері зрілого плоду й посліду (плаценти та зародкових оболонок).
Родовий акт забезпечується в основному родовими зганяючими силами, які включають:
ІІ. Узагальнення знань.
ІІІ. Домашнє завдання:
Вивчити §65
УРОК 12
(Тиждень 12.05 - 15.05)
Тема. Репродуктивне здоров'я
І. Вивчення нового матеріалу
1. Гігієна вагітної жінки:
Вагітність – один із найважливіших періодів у житті кожної жінки. У цей час жінка повинна турбуватися не лише про власне здоров’я, але й про майбутнього малюка. Взагалі-то, гігієна - поняття дуже містке. По суті справи, це спосіб життя вагітної жінки, що включає харчування, режим праці та відпочинку, секс тощо.
Водні процедури: приймаючи ванну, вагітним жінкам не слід забувати, що занадто гаряча вода надасть надмірне навантаження на весь організм. Під впливом високої температури води, може підніматися і температура тіла, що вкрай небажано на пізніх термінах, так як це може спровокувати передчасні пологи.
Гігієна порожнини рота і зубів: під час вагітності бажано чистити зуби значно частіше, ніж до неї, не менше двох разів на добу. Вагітним жінкам не варто економити на зубній пасті. Після їжі треба частіше полоскати рот.
Скажи солярію «НІ»: з відвідуванням солярію при вагітності краще не експериментувати. Не варто також загоряти під відкритими сонячними променями, бо під час вагітності у жінок виробляється надмірна кількість меланіну, а при інтенсивному впливу ультрафіолету процеси пігментації значно посилюються.
Волосся під час вагітності: волосся вагітної жінки стає густішим і міцнішим. Це відбувається завдяки надлишку жіночих гормонів. Доглядати за ним потрібно як зазвичай, мити, розчісувати, підрізати посічені кінчики, також варто використовувати натуральні маски із різних олій. Під час вагітності слід відмовитися від фарбування волосся та хімічних завивок. Це може нашкодити плоду.
Нігті вагітних: як і зуби, так і нігті дуже чутливі до нестачі кальцію в організмі. Тому вагітним варто вживати більше продуктів, що містять кальцій. Також нігті слід тримати в чистоті, акуратний манікюр буде в самий раз для вагітних жінок. Також не рекомендується користуватися лаками, що містять хімічні речовини.
Харчування вагітних: Особливу увагу слід приділяти раціональному харчуванню під час вагітності їжа має бути різноманітною і містити потрібну кількість необхідних
живильних речовин. Організм вагітної потребує великої кількості білків.
Повноцінні білки містяться в молоці, кисляку, сирі, м'ясі, рибі. У цих
продуктах є необхідні амінокислоти. З рослинних продуктів рекомендують
квасолю, горох, вівсяну і гречану крупи, їжу слід приймати 3-4 рази на
день.
Поради для харчування вагітних:
Сон під час вагітності: важливим фактором для чудового зовнішнього вигляду та здорового самопочуття вагітної жінки є сон. Жінка, яка виношує дитину, має спати в середньому 8-9 годин вночі.
4. Вплив нікотина, алкоголя на розвиток плоду
Найбільш поширеними й небезпечними для розвитку зародка й
плоду є впливи нікотину й алкоголю. Ці речовини дуже швидко проникають в тканини й органи плоду, що спричиняє порушення їхнього нормального розвитку. У вагітної жінки, яка курить, збільшуються ризики викиднів, мертвонародження, передчасних пологів. Куріння матері під час вагітності спричиняє звуження судин, що ускладнює надходження поживних речовин до плоду. Унаслідок цього спостері-
гається порушення росту, уповільнення розвитку плоду. Надходження нікотину в організм на ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку може спровокувати розвиток мутацій, що є причиною порушень під назвою «вовча паща» або «заяча губа».
Алкоголь, як і нікотин, є чинником, який здатний викликати серйозні дефекти в плода. Приблизно в 40 % жінок, що вживали алкоголь під час вагітності, народжуються діти з аномаліями розвитку. Найчастіше наслідками прийому алкоголю під час вагітності стають самовільне переривання вагітності й алкогольний синдром плода (порушення функції нервової системи, затримка росту плода, вади розвитку
органів).
Отже, отруєння організму в процесі куріння та вживання
алкоголю під час вагітності сприяє появі мутацій, порушень
розвитку плода, збільшує ризик спадкових та онкологічних
захворювань у майбутньої дитини.
ІІ. Домашнє завдання:
- Вивчити §66;
- Готуємося до підсумкової контрольної роботи: повторити §§62 - 65
Тема. Поняття про вищу нервову систему та її основні типи
Урок 2
Тема. Умовні та безумовні рефлекси. Види умовних рефлексів.
Урок 3
Тема. Навчання та пам'ять.
І. Актуалізація опорних знань учнів
Завдання для першої групи (за списком класу не парні): визначте безумовні рефлекси.
Завдання для другої групи (за списком класу парні): визначте умовні рефлекси.
1. Виділення слини на запах їжі.
2. Виділення слини на вигляд лимона.
3. Плач дитини при вигляді лікаря в білому каналі.
4. Відсмикування руки від вогню.
5. Кліпання.
6. Плямкання дитини губами на вигляд пляшечки з молоком.
7. Чхання,кашель.
8. Відсмикування руки дитиною при словах:«Гаряче!
Небезпечно! »
9. Поява
пляшечки і піпетки, якою будуть закапувати ніс;
10. Подразнення слизової оболонки носа краплями;
11. Припинення плачу дитини,котрій показали ляльку.
10. Подразнення слизової оболонки носа краплями;
11. Припинення плачу дитини,котрій показали ляльку.
12. Закривання очей при різкому світлі.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Навчання... Види навчання
Навчання –
це процес передачі і засвоєння знань, умінь і навичок.
Людина починає навчатися вже з моменту свого народження. З
віком навчання стає складнішим, оскільки починається час засвоєння
великого обсягу досвіду і знань, накопичених досвідом. У процесі
навчання відбувається не тільки вдосконалення навчальних умінь і
навичок, але й розвиток мислення, пам’ять, творчих здібностей.
Розрізняють такі види навчання:
- Імпринтинг
- властивість новонароджених фіксувати в пам’яті образи батьків,…в
подальшому ця набута форма поведінки перетворюється на умовнорефлекторну
діяльність.
- Звикання - відсутність реакції на певний стимул.(за відсутності підкріплення
покаранням або заохоченням).
· - Навчання шляхом «спроб та помилок» (описав видатний американський психолог Е.Торндайк) - заснована на
закріпленні випадково скоєних рухових і розумових актів, за рахунок яких
було вирішено значуще для тварини завдання.
· - Приховане, або латентне навчання - спрямоване на задоволення безпосередньо,наприклад у додаткових
заняттях (гурткова робота-другорядна інформація може стати життєво
важливою).
· - Осяяння(Інсайт)- вища форма навчання, основою якого є здогадка, дає змогу осмислено
розв`язувати проблему.
2. Пам’ять
Пам’ять –
це психофізіологічний процес, за якого людина здатна фіксувати у
мозку, зберігати і відтворювати у потрібний момент інформацію.
Види пам’яті:
- За методом запам'ятовування:
·
мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під
час виконання діяльності або роботи з інформацією;
·
довільна — цілеспрямоване заучування за допомогою спеціальних прийомів.
Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей
запам'ятовування.
- За характером переважної психічної активності:
·
рухова — пам'ять на рухи та їх системи;
моторна- пам`ять відбуваються коли людина пише;
·
образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова,
дотикова;
·
словесно-логічна — специфічна людська, запам'ятовується думка у формі понять.
Розуміння чогось.
- За тривалістю збереження інформації:
·
сенсорна пам'ять триває 0,2–0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в
оточенні;
·
короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий
проміжок часу — від кількох секунд до хвилини;
·
довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;
·
оперативна (короткочасна, безпосередня, робоча) пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і
необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.
ІІI. Підведення підсумку уроку:
Отже пам’ять - це чудова властивість нашого мозку,
без неї людина була б просто безпорадною. Кожен з вас може досягти висот
науки, культури і мистецтва, завдяки своїй пам’яті, адже не людина
служить пам’яті, а пам’ять - людині. Слід тільки примусити її
служити якомога краще.
ІV. Домашнє завдання:
- Опрацювати § 51;
- Створіть графічну імпровізацію для свого номера телефону, щоб його зручніше було повідомляти знайомим.
УРОК 4,5
Тема. Друга сигнальна система. Біологічні основи психічної індивідуальності людини.
Дослідницький практикум №5. Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту.
ӏ. Актуалізація опорних знань
Тестова перевірка знань за темою «Пам'ять».
1. Психологічний процес, за якого людина здатна фіксувати в мозку,
зберігати й відтворювати в потрібний момент раніше закладену інформацію
це:
а) мислення;
в) пам'ять;
б) свідомість;
г) увага.
2. Процес пригадування певних знань і викладення їх у логічній
послідовності це:
а) мимовільне відтворення; в) забування;
б) довільне відтворення;
г) збереження.
3.Запамятовування і відтворення рухів це пам'ять:
а ) змістова;
в)
моторна;
б) образна;
г)
опорно-рухова.
4. Пам'ять почуттів – це пам'ять:
а) образна; б) моторна; в)
емоційна; г) змістова.
5.Вставте пропущені слова.
А) Ми запам’ятовуємо не стільки подробиці, стільки …
Б) Інформація зберігається в мозку у вигляді …
В) Повторення – це мати …
Г) Як і всі функції організму, пам'ять можна розвивати й …
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Друга сигнальна система –
це сукупність нервових процесів, що виникають у корі великого мозку на слова й позначені ними поняття.Анатомічною основою другої сигнальної системи є зорова та слухова сенсорні системи. Завдяки наявності другої сигнальної системи створюються умови для абстрактного мислення, що значно розширює пристосувальні можливості людини. У словах фіксуються зв’язки між предметами та явищами, тому слова є сигналами сигналів.
МОВА – це специфічна форма спілкування, озвучена думка, властива тільки людині.
За допомогою мови людина дає назви предметам, розмірковує про них, сприймає їх у минулому та майбутньому,
обмінюється думками. Мова людини складається зі звуків, організованих для звукової комунікації. Прогресивний розвиток мови зумовили соціальні чинники: праця та суспільний спосіб життя. Основну роль у розвитку мови людини відіграє великий мозок та центри мови в корі
півкуль великого мозку. Їх два, вони розташовані в лівій півкулі великого мозку. У нижній лобовій звивині розташований руховий центр мови. Його діяльність забезпечує здатність вимовляти речення, писати слова. У верхній скроневій звивині розташований слуховий центр мови для розуміння усної чи письмової мови. Інші мовні центри, що контролюють запам’ятовування слів, формування мовних образів,
розташовуються в корі обох півкуль великого мозку.
Жодна з тварин не здатна вимовляти слова, вкладаючи в них зміст, і поєднувати їх у речення. У тварин немає другої сигнальної системи, тому всі їхні звуки є формами сигналізації та звукової комунікації.
Отже, мова як спосіб спілкування визначається процесами кори великого мозку і є основою мислення, що притаманно лише людині.
2. Тип вищої нервової діяльності – це сукупність вроджених особливостей нервових процесів, що характеризують вищу нервову діяльність людини.
І. П. Павлов уважав основними властивостями процесів
збудження та гальмування силу, врівноваженість і рухливість:
– сила збудження – це здатність нервових клітин відповідно реагувати на сильні подразнення без розвитку гальмування;
– сила гальмування зумовлена здатністю нейронів тривалий час підтримувати стан активного гальмування;
– врівноваженість нервових процесів – це збалансованість процесів збудження й гальмування, що створює основу для більш урівноваженої поведінки;
– рухливість нервових процесів зумовлена швидкістю переходу нейронів від збудження до гальмування.
На підставі уявлень про особливості нервових процесів їх поділяють на 4 типи ВНД: жвавий, спокійний, нестримний та слабкий.
мал. ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (за І. П. Павловим)
Типи вищої нервової діяльності рідко трапляються в «чистому вигляді». Більшість людей мають риси всіх її типів із переважанням одного з них.
Типи ВНД визначають типи темпераменту в людини. Темперамент – сукупність індивідуальних особливостей, що виявляються у силі, швидкості та зрівноваженості нервових процесів.
Уявлення про темперамент виникло давно: давньогрецький лікар Гіппократ є творцем вчення про темперамент, а римський лікар Гален розробив першу класифікацію типів темпераменту. Назви типів темпераменту походять від назв рідин: холеричний (від грец. холе – жовч), сангвінічний (від лат. sanguis – кров), флегматичний (від грец. флегма – слиз), меланхолічний (від грец. мелан – чорна і жовч). Важливу роль у розвитку
теорії темпераменту мали дослідження І. Павлова, який показав взаємозв’язок темпераменту людини з її типом ВНД.
Характеристика типів темпераменту визначається його властивостями: а) сензитивність (підвищена чутливість до подій, що відбуваються); б) реактивність (визначає ступінь мимовільності реакції на зовнішні й внутрішні впливи однакової сили); в) активність (енергійність впливу людини на довкілля); г) темп реакцій (швидкість перебігу різних психічних реакцій і процесів); д) пластичність (гнучкість
пристосування до зовнішніх упливів); е) емоційна збудливість (властивість, зумовлена мінімальним упливом, необхідним для виникнення емоційної реакції).
3. Дослідницький практикум №5. Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту
Виконати дослідницький практику №5, на стор. 208 підручника
ІІІ. Домашнє завдання:
- Опрацювати § 52
УРОК 6,7,8
Тема. Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції.
І. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Складна будова людського тіла ще в стародавні часи викликала захоплення
вчених. Протягом багатьох століть вони безуспішно намагалися знайти
«верховного головнокомандувача», який керував організмом. Того, хто
керує всіма життєво важливими функціями і координує роботу окремих
клітин, органів і систем органів. Нарешті титул правителя в суверенному
королівстві організму відійшов до мозку — головного і спинного. Але при
кожному королі зазвичай існує таємний радник, влада якого є дуже
великою. Цим сірим кардиналом, який тримається в тіні, є ендокринна
система. Ендокринна система так ретельно зберігала свої секрети, що була
відкрита вченими тільки на початку ХХ ст. І сьогодні ми дізнаємося, яку
ж роль ця система відіграє в організмі кожного із нас.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Гуморальна регуляція (ендокринна система) - це координація фізіологічних функцій організму людини через кров, лімфу, тканинну рідину. Гуморальна регуляція здійснюється біологічно активними речовинами - гормонами, які регулюють функції організму на субклітинному, клітинному, тканинному, органному і системному рівнях та медіаторами, які передають нервові імпульси. Гормони утворюються залозами внутрішньої секреції (ендокринні), а також залозами зовнішньої секреції (тканинні - стінками шлунку, кишечнику та інші)
Гормони впливають на обмін речовин та діяльність різних органів,
надходячи до них через кров. Гормони мають такі властивості:
- високу біологічну активність;
- специфічність - дія на певні органи, тканини, клітини;
- швидко руйнуються у тканинах;
- розміри молекул малі, проникнення через стінки капілярів у тканини здійснюється легко.
Рис. Залози внутрішньої і зовнішньої секреції
2. Залози
- залози зовнішньої секреції - це залози, які виділяють через протоки свої секрети на поверхню тіла або в порожнини тіла та органів (наприклад, слинні, потові, сальні, шлункові, молочні, слізні, кишкові);
- залози внутрішньої секреції - це залози, які виділяють гормони увнутрішнє середовище й не мають вивідних шляхів. До цієї групи належать гіпофіз, епіфіз, щитоподібна, при- щитоподібні , вилочкова, надниркові залози;
- залози змішаної секреції - залози, які виділяють як секрети, так і гормони. Це підшлункова й статеві залози: яєчники та яєчка.
3. Профілактика ендокринних захворювань
ІІІ. Домашнє завдання:
Вивчити параграфи 56-58;
Підготуватися до самостійної роботи (05.05)
І
УРОК 10
Тема.
І. Вивчення нового матеріалу
3. Поняття про стать людини
Стать людини - це сукупність біологічних і психосоціальних ознак, що відрізняють чоловіка й жінку.
Основна відмінність між чоловічим і жіночим організмами пов'язана з тим, що вони виробляють різні статеві клітини, злиття яких є основою зародження нового організму. Проте між обома статями є ще багато інших відмінностей. Тому стать людини диференціюється на певні складові, що об'єднуються в группи статевих ознак: біологічну й психосоціальну.
рис. Складові статі людини
4. Статеве дозрівання дівчат
СТАТЕВЕ ДОЗРІВАННЯ - сукупність
процесів, що забезпечують появу здатності організму до продовження
роду.
5. Статеве дозрівання хлопців
Вивчити §§63,64;
За §63 заповніть таблицю: Застосуйте метод порівняння і визначте ознаки подібності та відмінності. Поясніть їхі причини
УРОК 11
(Тиждень 12.05 - 15.05)
Тема. Фізіологічні механізми запліднення і внутрішньоутробного розвитку.
І. Вивчення нового матеріалу
1. Онтогенез
2. ЗАПЛІДНЕННЯ – злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворенням зиготи, яка дає початок новому організму.
У людини – внутрішнє запліднення, за якого гамети зливаються всередині жіночого організму. Це дуже складний і залежний від багатьох чинників процес, у якому можна виокремити кілька періодів:
- Внутрішнє осіменіння;
- Зустріч гамет і активація яйцеклітини;
- Проникнення сперматозоїда у яйцеклітині;
- Злиття гаплоїдних ядер обох клітин;
- Активація зиготи до поділу (дроблення).
3. Основні етапи ембріонального розвитку людини
Після запліднення в жіночому організмі настає вагітність.
Вагітність – це фізіологічний стан організму жінки, пов’язаний із заплідненням та внутрішньоутробним розвитком зародка й плоду.
Період вагітності в людини в разі нормального перебігу триває близько 280 днів (40 тижнів). Першими ознаками вагітності є затримка менструації, потяг до кислого й солоного, відраза до деяких видів їжі, нудота, спостерігаються також сонливість, дратівливість. В організмі майбутньої матері відбуваються значні гормональні зміни. Посилено виробляється гормон прогестерон, і починається підготовка молочних
залоз до вигодовування. Ембріональний розвиток під час вагітності поділяють на два періоди: зародковий і плодовий.
- Зародковий період – це період формування зародка, що триває від моменту імплантації до утворення плаценти. Після запліднення зигота, що активно ділиться, переміщується по матковій трубі до матки. Після кількох поділів формується скупчення клітин, яке називається морула (від лат. morula –
ягідка шовковиці). Приблизно через 6 днів після запліднення всередині клітинної маси формується порожнина. Тепер це одношаровий багатоклітинний зародок, який має назву бластоцисти. На 7-й день після запліднення бластоциста занурюється в слизову оболонку матки й прикріплюється до неї. Цей процес називається імплантацією. Потрапивши в матку, зародок починає швидко розвиватися. Виникають зародкові листки, з них утворюються тканини та органи. На 16–18-й день у зародка вже є серце, зачатки очей, головного мозку. Наприкінці другого місяця відбувається плацентація з
утворенням плаценти (від лат. placenta – коржик), або дитяче місце. Плацента є особливим органом, який забезпечує плід поживними речовинами й киснем, вбирає кінцеві продукти обміну, секретує гормони і слугує бар’єром для шкідливих речовин. Від утворення плаценти зародок називають плодом.
4. Пологи - це фізіологічний процес, яким закінчується вагітність, вихід з тіла матері зрілого плоду й посліду (плаценти та зародкових оболонок).
Родовий акт забезпечується в основному родовими зганяючими силами, які включають:
Стадію пологів:
Перейми - скорочення матки (5 - 20 годин) сприяють опущенню голівки
плоду донизу, лопається плідний міхур.
Потуги (вигнання плоду) - від 30 хв до 1 год дитина пов'язана з
організмом матері через пуповину:
Перший крик;
Перший подих
Відокремлення плаценти (4 - 45хв)
Пуповину перев'язують у двох місцях і перерізують, залишок пуповини
затискається в скобу. Через декілька годин педіатр відтинає кінець
пуповинного залишку, а пупкова ранка гоїться й утворює рубець -
пупок.
ІІ. Узагальнення знань.
Робота з термінами (усно).
Вагітність - це...
Ембріональний розвиток - це...
Імплантація - це...
Гаструляція - це...
Органогенез - це..
Плід - це...
Плацента - це...
Аборт - це...
Пологи - це...
Вивчити §65
УРОК 12
(Тиждень 12.05 - 15.05)
Тема. Репродуктивне здоров'я
І. Вивчення нового матеріалу
1. Гігієна вагітної жінки:
Вагітність – один із найважливіших періодів у житті кожної жінки. У цей час жінка повинна турбуватися не лише про власне здоров’я, але й про майбутнього малюка. Взагалі-то, гігієна - поняття дуже містке. По суті справи, це спосіб життя вагітної жінки, що включає харчування, режим праці та відпочинку, секс тощо.
Водні процедури: приймаючи ванну, вагітним жінкам не слід забувати, що занадто гаряча вода надасть надмірне навантаження на весь організм. Під впливом високої температури води, може підніматися і температура тіла, що вкрай небажано на пізніх термінах, так як це може спровокувати передчасні пологи.
Гігієна порожнини рота і зубів: під час вагітності бажано чистити зуби значно частіше, ніж до неї, не менше двох разів на добу. Вагітним жінкам не варто економити на зубній пасті. Після їжі треба частіше полоскати рот.
Скажи солярію «НІ»: з відвідуванням солярію при вагітності краще не експериментувати. Не варто також загоряти під відкритими сонячними променями, бо під час вагітності у жінок виробляється надмірна кількість меланіну, а при інтенсивному впливу ультрафіолету процеси пігментації значно посилюються.
Волосся під час вагітності: волосся вагітної жінки стає густішим і міцнішим. Це відбувається завдяки надлишку жіночих гормонів. Доглядати за ним потрібно як зазвичай, мити, розчісувати, підрізати посічені кінчики, також варто використовувати натуральні маски із різних олій. Під час вагітності слід відмовитися від фарбування волосся та хімічних завивок. Це може нашкодити плоду.
Нігті вагітних: як і зуби, так і нігті дуже чутливі до нестачі кальцію в організмі. Тому вагітним варто вживати більше продуктів, що містять кальцій. Також нігті слід тримати в чистоті, акуратний манікюр буде в самий раз для вагітних жінок. Також не рекомендується користуватися лаками, що містять хімічні речовини.
Поради для харчування вагітних:
- Не намагайтеся їсти «за двох».
- Меню вагітних жінок повинне по можливості включати всі
основні види продуктів: молоко й молочні продукти, м'ясо й
м'ясопродукти, рибу, птицю, яйця, хліб, макарони й крупи,
овочі, ягоди, фрукти, соки, кондитерські вироби.
- Якщо в першій половині вагітності немає особливої
необхідності в яких-небудь жорстких обмеженнях у
харчуванні, то в другій половині доцільно обмежити прийом
рідини (до 3-4 склянок в день, включаючи суп, чай, молоко та
інші напої) і солі (готовити страви без солі й досолювати їх
невеликою кількістю на столі).
- Вагітним варто виключити із свого раціону фаст-фуд.
- Вагітним слід ретельно пережовувати їжу, їсти не
поспішаючи, не наїдатися перед сном.
Одяг вагітних: одяг має бути зручним, не стискати грудну клітку, живіт, не здавлювати
нижні кінцівки. Матеріал повинен бути натуральним і підходити по сезону.
Взуття слід підбирати на широкому, невисокому каблуці, зручне, із натуральних матеріалів, щоб шкіра дихала. Сон під час вагітності: важливим фактором для чудового зовнішнього вигляду та здорового самопочуття вагітної жінки є сон. Жінка, яка виношує дитину, має спати в середньому 8-9 годин вночі.
Достатня кількість сну не лише покращує самопочуття, але й
заспокоює нервову систему.
2. Годування дитини грудьми
Лактація - процес утворення та відведення молока з
молочних залоз.
3. Критичні періоди вагітності – це періоди розвитку
зародка
та плоду, коли їхня вразливість до впливу несприятливих
чинників є найбільшою. Пов’язано це з тим, що в названі
періоди значно посилюється обмін речовин. Несприятливими
чинниками впливу на плід навколишнього середовища є:
нестача кисню, переохолодження, перегрівання, лікарські та
медичні препарати, отрути, нікотин, алкоголь, хімічні добавки,
збудники інфекцій. Залежно від періоду розвитку зародка все
це може виявитися вкрай небезпечним і навіть згубним
для нього, тому майбутній мамі слід бути особливо уважною й
обережною.
Основними критичними періодами вагітності є
імплантація,
утворення органів (органогенез) та плацентація.
4. Вплив нікотина, алкоголя на розвиток плоду
Найбільш поширеними й небезпечними для розвитку зародка й
плоду є впливи нікотину й алкоголю. Ці речовини дуже швидко проникають в тканини й органи плоду, що спричиняє порушення їхнього нормального розвитку. У вагітної жінки, яка курить, збільшуються ризики викиднів, мертвонародження, передчасних пологів. Куріння матері під час вагітності спричиняє звуження судин, що ускладнює надходження поживних речовин до плоду. Унаслідок цього спостері-
гається порушення росту, уповільнення розвитку плоду. Надходження нікотину в організм на ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку може спровокувати розвиток мутацій, що є причиною порушень під назвою «вовча паща» або «заяча губа».
Алкоголь, як і нікотин, є чинником, який здатний викликати серйозні дефекти в плода. Приблизно в 40 % жінок, що вживали алкоголь під час вагітності, народжуються діти з аномаліями розвитку. Найчастіше наслідками прийому алкоголю під час вагітності стають самовільне переривання вагітності й алкогольний синдром плода (порушення функції нервової системи, затримка росту плода, вади розвитку
органів).
Отже, отруєння організму в процесі куріння та вживання
алкоголю під час вагітності сприяє появі мутацій, порушень
розвитку плода, збільшує ризик спадкових та онкологічних
захворювань у майбутньої дитини.
ІІ. Домашнє завдання:
- Вивчити §66;
- Готуємося до підсумкової контрольної роботи: повторити §§62 - 65
Немає коментарів:
Дописати коментар