7 клас - БІОЛОГІЯ

07.05.21р.

Тема.  Вплив людини та її діяльності на організми. 

І. Вивчення нового матеріалу:

1. Вплив людини на організми

   У процесі своєї господарської діяльності людина не помічає,

як руйнує природу, підриває основи власного існування. Щоб зберегти видове різноманіття природи, потрібно вивчати її стан і запобігати негативному впливу технічного прогресу, жити в гармонії з природою.

   У природі не існує шкідливих чи корисних тварин. Зникнення будь-якого компонента середовища послаблює природу, знижує її стійкість, породжує інші зміни. Необхідно запроваджувати раціональне природокористування (від латин. «раціо» — розум) і відновлювати види, які перебувають на межі зникнення.

2. Екологічна етика

Екологічна етика (від грец. «ойкос» — оселя, «логос» — сло-

во, вчення) — галузь знань, які об’єднують різні дисципліни й займаються моральними та духовними аспектами ставлення людини до природи.

    

Екологічна етика впроваджує збільшення поваги до природи й обмеження прав людини щодо природи. Засновниками екологічної етики вважають американського еколога Олдо Леопольдо й німецького лікаря Альберта Швейцера.

    У 1959 р. було створено Міжнародне товариство захисту тварин. Також було засновано багато товариств із захисту тварин, проти жорстокого поводження з тваринами, за поліпшення умов утримання тварин, за гуманне ставлення до тварин тощо. Усі ці заходи спрямовували й спрямовують свою діяльність саме в русло екологічної етики, а 24 квітня в усьому світі відзначається День прав тварин.

3. Основні принципи етики дикої природи

    

Для того щоб природа нашої планети розвивалася, щоб Земля й людство на ній не зазнало катастрофи, основою поведінки людей по відношенню до природиповинна стати екологічна етика.

ІІ. Домашнє завдання:

• Вивчити §52

Урок 1
Тема. Поведінка тварин у природі та методи її вивчення



























Урок 2, 3
Тема. Вроджена і набута поведінка. Форми поведінки тварин
І. Актуалізація опорних знань:

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

      V. Домашнє  завдання:

  Опрацювати  §44, 46

Урок 4
Тема. Орієнтування та міграція тварин

І. Актуалізація опорних знань

Вправа «Асоціативний кущ»

Завдання: зазначити асоціації, що пов’язані зі словами «поведінка тварин»

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

— Де найкраща земля? —

Журавель відповідає:

— Краще рідної немає!

-  Що для вас означають рядки відомого українського письменника?

-  Чи мають тварини здатність повертатися до  власної домівки?

-  Як  тварини  знаходять шлях додому  за тисячі кілометрів?

-  Які  органи чуття  стають їм у пригоді?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

   Кожного року мільярди тварин переміщуються на планеті, долаючи значні відстані.  Регулярні глобальні переміщення живої маси сполучають в єдину систему віддалені куточки планети,і є основним механізмом, який перетворює всі екосистеми в єдину біосферу.
1. Міграція тварин  
Міграція тварин (від лат. migratio — переселення, переміщення) — періодичне переміщення тварин «туди і назад» між суттєво відмінними  середовищами існування, що просторово віддалені одне від одного. 
  Міграції тварин можуть бути сезонними (наприклад, переліти птахів або кажанів) та добовими протягом одного дня (наприклад, вертикальні міграції планктону у товщі океану). Для здійснення активної міграції тварині необхідне біологічне відчуття часу та напрямку (біонавігація). Міграції    вищих   хребетних супроводжується втратою територіальності,  посиленням стадної поведінки. Найчастіше міграції пов’язані з харчуванням та розмноженням. Під час міграції тварини стають спокійніші, менше ворогують між собою, бо в них є велика складна задача. Не всі тварини переживуть міграцію туди й назад, бо це потребує чимало зусиль. Слід відрізняти міграції (періодичні переміщення тварин між середовищам життя) від здатності тварин за певних умов вертатися із значної відстані на свою ділянку проживання.

2. Хомінг

Хомінг – інстинкт повернення додому. 

«Інстинкт дому» - хомінг пояснюється запам’ятовуванням  особливостей ландшафту та різними механізмами біонавігації. Найбільш яскраво хомінг виражений у видів тварин з дальніми сезонними міграціями ( вугрі, морські черепахи, багато прохідних риб та перелітних птахів) Прикладом хомінгу, що сформований шляхом штучного добору, може бути поведінка поштових голубів.

3. Способи орієнтування тварин

Пригадайте, як полюють тварини нічної групи – кажани.  Як орієнтуються китоподібні? Риби?

Орієнтування тварин (біоорієнтація) – здатність тварин визначати своє положення в просторі, через особин  того ж виду тощо.

Орієнтування у тварин – це завжди результат  співставлення інформації, отриманої з різних джерел, за допомогою  рецепторних систем, тобто органів чуття. Зазвичай тварини орієнтуються на положення сонця та магнітне поле Землі. Багато комах орієнтуються за поляризованим світлом, деякі сприймають ультрафіолетове випромінювання. Птахи та ссавці здатні орієнтуватися не лише за багатьма земними орієнтирами, а й за положенням Сонця, Місяці та зір.

ІV.  Підсумки

V. Закріплення вивченого матеріалу

Перегляд відео:

https://youtu.be/tOfJRvDX5TA

VІ. Домашнє завдання: 

- опрацювати  §45;

- вивчити способи орієнтування тварин та нові біологічні  

  терміни.

УРОК 5

Тема. Соціальна поведінка тварин

І. Актуалізація опорних знань

ІІ. Вивчення нового матеріалу

УРОК 6 
Тема. Типи угруповань тварин.

I. Актуалізація опорних знань 
Поміркуйте (усно)
Що таке соціальна поведінка?
Які переваги дає тваринам соціальна поведінка?
Які недоліки має соціальна поведінка? 

II. Вивчення нового матеріалу:

1. Скупчення та угруповання

Тварини можуть збиратися разом, утворюючи скупчення і угруповання. Скупчення є простим зібранням тварин, які зібралися в одному місці з якоїсь причини. Наприклад, пуголовки можуть збиратися в одному місці ставка через те, що там багато їжі.

Угруповання відрізняються від скупчень тим, що тварини в них можуть розрізняти «своїх» і «чужих». Вони впізнають тих, хто належить до їхньої групи, і можуть негативно ставитися до тварин з інших груп.

Етолог К. Лоренц довів, що всі угруповання тварин можна розділити на дві групи. Перша з них — анонімні угруповання, які не мають якоїсь певної структури. Друга — індивідуалізовані угруповання, які мають певну структуру і в яких кожна тварина виконує ту чи іншу роль.

2. Анонімні угруповання

Тварини з анонімних угруповань відрізняють членів своєї групи від інших тварин цього виду. Але вони не розрізняють членів групи між собою. Часто для впізнавання використовують запах. Ця особина пахне як член нашої групи, отже, вона «своя». А та особина пахне по-іншому — вона «чужа». Якщо одну особину з групи щурів натерти чимось пахучим, то це змінить її запах. І група почне визначати її як «чужу».

Анонімні угруповання значно підвищують шанси своїх членів на виживання. Вони не мають ватажків, і повести за собою групу може будь-яка тварина. Зазвичай тварина, яка помітила небезпеку, подає сигнал. Він може бути звуковим (крик птахів) або мати іншу природу. Так, риби, що бачать небезпеку, виділяють спеціальні речовини, і їхні сусіди реагують на запах. Після сигналу угруповання починає реагувати як єдине ціле. І це значно утруднює дії хижака. 

3. Індивідуалізовані угруповання

У цих угрупованнях тварини знають одна одну «в обличчя». Індивідуалізовані угруповання побудовані на особистих контактах тварин між собою. І кожна тварина в групі відіграє певну роль. У таких угрупованнях уже можна побачити ватажків. Ватажки відіграють головні ролі — домінують над іншими членами групи. Але є в таких групах і родинні, і дружні відносини. Тварини, які створюють індивідуалізовані угруповання, відрізняються досить складною поведінкою.

Прикладів таких угруповань багато. Це зграя вовків, група павіанів, лев’ячий прайд. Навіть кури, які живуть у курнику в одного господаря, теж утворюють індивідуалізоване угруповання.

4. Способи життя тварин

Особинам різних видів властивий поодинокий або груповий спосіб життя. У першому випадку особини популяції більш-менш розділені просторово та збираються разом лише на період розмноження, міграцій тощо (скорпіони, тетеруки, качки-крижні та ін.).

IІІ. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання (усно):

♦   Чим відрізняються угруповання і скупчення тварин?

♦   Які типи угруповань тварин існують?

♦Чим відрізняються анонімні угруповання? Наведіть приклади таких угруповань.

♦Чим відрізняються індивідуалізовані угруповання? Наведіть приклади таких угруповань.

ІV. Домашнє завдання:

• Вивчити §48; 
• Повторити §47

УРОК 7
Тема. Елементарна розумова діяльність. 
Еволюція поведінки.

І. Вивчення нового матеріалу

УРОК 8
(7А, Б, В - 04.05)

Самостійна робота з теми "Поведінка тварин"

Пройдіть тест

УРОК 9, 10
(7А - 08.05; 7Б, В - 06.04)
Тема. Популяції, екосистеми та чинники середовища.

І. Вивчення нового матеріалу

ІІ. Домашнє завдання:
Вивчити §50


УРОК 11
(ТИЖДЕНЬ 12.05 - 15.05)
Тема. Екосистема
І. Вивення нового матеріалу
1. Структура екосистеми
Екологічна система — це зв’язані в одне ціле організми та нежива природа, у якій вони мешкають.

Кожен вид займає в екосистемі свою екологічну нішу – просторове положення популяції певного виду в екосистемі, що визначається його пристосуванням до чинників неживої природи, а також взаємозв’язками з популяціями інших видів.

Компоненти екосистем взаємопов’язані між собою різними типами зв’язків, які називають харчовими, або трофічними – це форма біотичних зв’язків, за яких організми одного виду є об’єктом живлення для іншого.

Кожен вид організмів становить окрему ланку, або трофічний рівень – місце, яке займають особини певного виду в ланцюзі живлення.

У природі не існує такого виду, який би не був пов’язаний з іншим. Живлячись за рахунок інших істот, організми дістають енергію. Унаслідок цього в природі виникають ланцюги живлення.

2. Ланцюги живлення – це послідовності у якому особини  одного виду,  їхні рештки або продукти   життєдіяльності слугують об’єктом живлення для представників іншого виду.
 Термін «ланцюг живлення» запропонував Чарльз Елтон, англійський еколог та зоолог у 1934 р.
Будь-який харчовий ланцюг включає три типи організмів:

nАвтотрофи (організми, які утворюють органічну речовину) - продуценти;      

n  Гетеротрофи (організми, які споживають органічну речовину) - консументи;    

n  Сапротрофи (організми, які розкладають рештки) - редуценти.

Запам’ятай!!!
На першому місці – завжди …(рослина). 
На другому – той, хто її …(споживає). 
На третьому - …(хижак), що на здобич чекає.

    Зв’язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група 

організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Першою 

ланкою обов’язково є організми, які утворюють органічні 

речовини. Останньою ланкою є організми, які розкладають 

речовини до мінеральних речовин. Процес розкладу дуже 

важливий, оскільки закінчується поверненням у кругообіг

елементів мінерального живлення. Ланцюг відображає 

передачу енергії. Рослини засвоюють сонячну енергію і 

перетворюють її в хімічну (енергію їжі), яка передається 

наступним ланкам. З кожною новою ланкою кількість енергії 

зменшується тому харчовий ланцюг складається з 4-5 ланок.

  Під час переходу з нижчого трофічного рівня на вищий майже 90%  енергії тварини використовують для 

забезпечення власних потреб, а запасають лише 10%.            

ІІ. Домашнє завдання:

• Вивчити §51;
• Установити відповідність між компонентами екосистеми та організмами:

         1 - продуценти                       2 - консументи                   3 – редуценти

УРОК 12, 13
Тема.  Вплив людини та її діяльності на організми. Основи охорони природи. Червона книга України.

І. Перевірте свої знання:
1. Що таке екологічна система?
2. Яке значення мають рослини в екологічній системі?
3. Чи згодні ви з таким твердженням: «Якби з екосистеми зникли всі земні рослини, то загинула б вона вся»?

ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Вплив людини на організми
   У процесі своєї господарської діяльності людина не помічає,
як руйнує природу, підриває основи власного існування. Щоб зберегти видове різноманіття природи, потрібно вивчати її стан і запобігати негативному впливу технічного прогресу, жити в гармонії з природою.
   У природі не існує шкідливих чи корисних тварин. Зникнення будь-якого компонента середовища послаблює природу, знижує її стійкість, породжує інші зміни. Необхідно запроваджувати раціональне природокористування (від латин. «раціо» — розум) і відновлювати види, які перебувають на межі зникнення.
2. Екологічна етика
Екологічна етика (від грец. «ойкос» — оселя, «логос» — сло-
во, вчення) — галузь знань, які об’єднують різні дисципліни й займаються моральними та духовними аспектами ставлення людини до природи.

    Екологічна етика впроваджує збільшення поваги до природи й обмеження прав людини щодо природи. Засновниками екологічної етики вважають американського еколога Олдо Леопольдо й німецького лікаря Альберта Швейцера.
    У 1959 р. було створено Міжнародне товариство захисту тварин. Також було засновано багато товариств із захисту тварин, проти жорстокого поводження з тваринами, за поліпшення умов утримання тварин, за гуманне ставлення до тварин тощо. Усі ці заходи спрямовували й спрямовують свою діяльність саме в русло екологічної етики, а 24 квітня в усьому світі відзначається День прав тварин.

3. Основні принципи етики дикої природи

    Для того щоб природа нашої планети розвивалася, щоб Земля й людство на ній не зазнало катастрофи, основою поведінки людей по відношенню до природиповинна стати екологічна етика.

4. Причини вимирання тварин
    Головною причиною зникнення видів тварин є руйнування людиною середовища їхнього життя. Розорюючи степи, вирубуючи дерева, осушуючи болота, людина прирікає на загибель цілі угруповання. Це також впливає на клімат. Крім того, у результаті господарської діяльності людини постійно забруднюється середовище життя. У водах морів та океанів люди затоплюють отруйні та радіоактивні відходи, повітря забруднюється вихлопними газами мільярдів машин, димом
фабрик, заводів. Застосування отрутохімікатів на полях, у садах і на городах призводить до накопичення отрут у тілах тварин, порушення процесів їхнього розвитку й урешті — до загибелі.

5. Природоохоронні території

6. Червона книга

    Червона книга — це основний документ, де узагальнено відомості про стан видів організмів, яким загрожує вимирання. Після набуття Україною незалежності в 1994 р. вийшло друком друге видання, а у 2009 році — третє. До нього занесено 542 види тварин.

ІІІ. Домашнє завдання:

• Вивчити §§52, 53;
• Складання «Пам’ятки нащадкам». Виготовити пам’ятку-буклету щодо збереження біорізноманіття та охорони природи;
• Готуємося до підсумкової контрольної роботи.  
• Повторити  §§50, 51